У тепершнй час зроста роль т частини екологчно науки, яка покликана попередити згубн наслдки екологчно кризи, а саме: пзнання та рацональне використання методв та засобв природокористування; ефективне застосування захисних заходв, як на даному етап виключають зовсм або суттво послабляють негативну дю антропогенних факторв на довклля.
Дуже часто ця вра перероста у самовпевненсть та вседозволенсть, наслдком чого застосування неосвчених, нерацональних заходв природокористування та неприпустиме, недбале вдношення до довклля.
Нова наука та технологя, досягнення медицини, засоби масово нформац докорнно змнили умови життя людей, змцнили хню вру у могутнсть науки.
Суттвим в епоху НТР необхднсть не тльки вивчити вказан вище зв'язки предметв та явищ довклля, але й виявити оптимальний характер взамод людини та природи, який не породжу причин та згубних для усього людства наслдкв порушення екологчно рвноваги на нашй планет Земля. Це особливо важливо у епоху НТР, коли на сучасному етап всеприскорюючого розвитку виробничих сил та масштабв промисловост при значнй концентрац засобв виробництва у крупних промислових зонах та росту народонаселення земно кул вже вдбуваться помтне порушення тако рвноваги.
Важливо визначити не тльки снуючу у природ взамозалежнсть зв'язкв предметв та явищ, але й необхднсть збереження екологчно рвноваги, яка наслдком господарсько дяльност людини та суспльства в цлому. Така дяльнсть повинна проводитися у визначених, розумних, науково-обгрунтованих масштабах.
Наука, яка вивча характер та рзномантнсть цих взамозв'язкв у природ та суспльств, називаться ЕКОЛОГ¶ґЮ.
Сучасн учення пояснюють всю складнсть та рзномантнсть взамовдносин людини та навколишнього середовища. В основ х знаходиться всезагальний зв'язок предметв та явищ, як одного з найбльш суттвих якостей об'ктивного свту, який включа природу та суспльство, тобто все матеральне та деальне (мислення). Так зв'язки можуть бути рзномантними (фзичними, хмчними, бологчними, соцальними) проявлятися у час та простор. При цьому кожен з них може взамодяти з ншими й у той же час бути частиною загально взамод так, що при вивченн прояву одного конкретного зв'язку необхдно враховувати не тльки його роль та характер, а й спввдношення усх зв'язкв у загальнй систем подано взамод.
Природа снувала задовго до виникнення людини, а з розвитком людського суспльства дя людини на оточуючий свт значно збльшуться й ста бльш вдчутною. Вплив на природу факторв природного характеру (землетрус, виверження вулкану тощо) у порвнянн з дю, яку справля людина (антропогенн фактори), практично непорвнянн. Перш з них порвняно короткочасн та рдк, а нш дють постйно, довго й у деяких випадках можуть привести до катастрофчних наслдкв.
Таким чином, ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ це складна система, в якй елементи, що складають, знаходяться у визначенй рвноваз мж собою.
ДОВК¶ЛЛЯ середовище проживання та виробничо дяльност людини. Людина частиною природи вона пдпорядкована об'ктивним законам: бологчним, фзко-хмчним та н.; разом с тим вона активно вплива на стан та розвиток.
Природа явля собою органзм, який характеризуться рзномантнстю рухомих елементв, що його складають, як постйно змнюються. До основних складникв навколишнього середовища вдносять повтряне (атмосферу), водне (гдросферу) середовища, тваринний та рослинний свт, надра (грунт, корисн копалини), акустичне та клматичне середовища.
2. Довклля та НТП.
Удосконалення природокористування, екологчна обAрунтовансть ус господарсько дяльност суспльства величезна задача сучасност.
У багатьох куточках свту вже перейдено кордон самозахисту природи, зруйнувалася динамчна рвновага, дяльнсть людини вступила у суперечнсть з природою. Увага науково та широко свтово спльноти прикута до найгострших проблем еколог, як глобальними та потребують для свого виршення об'днання зусиль усього людства.
Проблема взамод людського суспльства та природи стала одню з найважливших проблем сучасност. Становище, яке складаться у вдносинах людини з природою, в багатьох випадках ста критичним: посилються засуха, вдбуваться опустелювання великих територй, вичерпуються запаси води та корисних копалин, гостро вдчуваться нестача харчування у багатьох кранах, як розвиваються, погршуться стан грунту, водного та повтряного басейнв, ускладнються боротьба з шкдниками сльськогосподарських культур. Антропогенн змни до наступного часу зачепили практично ус екосистеми планети, газовий склад атмосфери, надходження сонячно радац та енергетичний баланс Земл. Це визнача, що стрмкий ндустральний прогрес водночас з матеральними благами та небаченим ранше комфортом, несе нарощування забруднення середовища, зруйнування природних комплексв, виснажування природних ресурсв.
Основн екологчн поняття та термни.
¶сторя розвитку еколог та об'кт дослдження.
Довклля та науково-технчний прогрес.
Мета лекц: розглянути екологчн наслдки природоперетворювально дяльност людини; структуру, основн поняття, принципи та основн проблеми сучасно еколог, ознайомитися з основними екологчними законами.
ТЕМА 1. ВСТУП. НАВКОЛИШНґ СЕРЕДОВИЩЕ ТА НТП
Комментариев нет:
Отправить комментарий